Багато випадків загибелі дайверів можна було запобігти … Дайвер повинен вміти зводити до мінімуму ризик поповнити собою сумну статистику. Для цього йому необхідно розуміти, які фактори найчастіше призводять до загибелі під час занурення і як з ними боротися.
Практичний досвід свідчить про те, що всі приємні заняття, як правило, незаконні, аморальні, призводять до ожиріння або просто небезпечні. Рекреаційний дайвінг частково підпорядковується цьому універсальному закону, займаючи в рейтингу ймовірності інциденту зі смертельним результатом місце нижче дельтапланеризму і стрибків з парашутом, але вище більшості інших видів спорту.
Статистика
Статистичні дані з США, Великобританії, Канади та Японії схожі – 15-30 смертей на рік на кожні 100 000 дайверів, ймовірність смертельного результату в 2-3 випадках на 100 000 занурень. Ці цифри суперечать поширеним даним (менше 4 смертей на 100 000 дайверів), які змушують нас вірити, що дайвінг – один із найбезпечніших видів відпочинку. Насправді це не так, і ми маємо визнати, що ризик таки існує. Навіть поїздка автомобілем до місця занурення містить у собі певний ризик (хоч і набагато менший) – ймовірність, яку ми зазвичай холоднокровно ігноруємо. У цій статті ми хочемо показати, що багато випадків загибелі дайверів можна було б запобігти, і що дайвер повинен знати про це і вміти це робити, щоб не поповнити собою сумну статистику.
Джерела
Подана інформація заснована головним чином даних, отриманих щодо великої кількості інцидентів у дайвінгу, які закінчилися фатальним результатом. Дослідження проводилися у різних країнах, але дали разюче схожі результати. Статистика загибелі дайверів у США, яку спочатку збирав Джон МакАніфф з Університету Род-Айленда, а потім – створений в університеті Національний центр збору та обробки даних про підводні події (National Underwater Accident Data Center – NUADC), тепер збирається та аналізується у Службі забезпечення безпеки дайверів (Divers Alert Network – DAN). Крім рекреаційних, до статистики DAN включені також технічні дайвери, які занурюються глибше, проводять під водою більше часу та використовують інші дихальні суміші, крім стисненого повітря. Для Великобританії аналогічну роботу виконує Британський підводний клуб (British Sub-Aqua Club – BSAC), а для Австралії – DAN-AP Diver Fatality Project. На жаль, важлива інформація про подію часто буває недоступна, тому деякі фактори, що мають відношення до справи, виявляються недооціненими. Ще одна організація, що займається статистикою нещасних випадків у дайвінгу – австралійська страхова компанія ANZ – застосовує інший підхід. Фахівці цієї компанії відбирають та аналізують лише ті випадки загибелі дайверів, про які є повна інформація. Це дозволяє зробити достовірні висновки та з високим ступенем надійності визначити фактори, що сприяли загибелі. Більшість статистичних даних, використаних у цій статті, взято з вищеназваних джерел і округлено до цілих чисел для простоти.
Статистика загибелі дайверів
90% на момент загибелі мали на собі вантажний пояс.
86% на момент загибелі були одні.
50% не піддули свій компенсатор плавучості.
25% помітили проблему на поверхні, 50% загинули, перебуваючи на поверхні.
10% загинуло під час навчання.
10% отримували пораду відмовитися від занурення через погане самопочуття.
5% пірнали у печери.
1% “рятувальників” стали жертвами.
Вік
Згідно зі статистикою, вік загиблих дайверів варіюється від дітей молодше 13 до людей похилого віку 70 з лишком років. Декілька десятиліть тому середній вік загиблих дайверів становив 20 з невеликим. Багато дайверів гинули у віці 45-60 років. Цей графік, що нагадував трохи скособочену літеру М (перший пік вище, другий – нижче), згодом деформувався в інший бік. Нині середній вік загиблих дайверів – 43 роки. Причин цього “дорослішання” кілька:
– Молодь, яка захоплювалася дайвінгом у 1970-80 роках, коли він був дуже популярним, тепер подорослішала.
– Серцевим захворюванням, синдрому раптової смерті більш схильні люди старшого віку, а дайвінг включає більше факторів ризику для серця, ніж інші види активного відпочинку.
– Дайвінгом все більше захоплюються активні та заможні люди середнього та старшого віку. Отже, середній вік середньостатистичного дайвера зростає.
Стать
У 1990-х роках лише десяту частину загиблих дайверів складали жінки. А частка жінок від загальної кількості людей, які захоплюються дайвінгом, становила близько третини. Це дозволяє припустити, що жінки пірнають акуратніше і більше уваги приділяють безпеці занурень. Навіть зараз жінки становлять не більше ніж 20% від числа загиблих дайверів.
