Євроліга ось-ось розпочнеться. Незважаючи на те, що НБА з кожним роком забирає собі дедалі більше зоряних гравців, найкращі клуби Старого Світу вкотре примудрилися сильно посилитись. Спробуємо розібратися, хто зробив це краще за інших, і від кого найближчого року очікують яскравого виступу за нові команди. Без класифікації просто список.
Кіт Ленгфорд (Keith Langford) («Маккабі Рішон» – «Панатінаїкос»)
Якось Кіта Ленгфорда помістили на 66 місце у списку найкращих гравців в історії Євроліги. Того ж місяця він поклав 36 очок ЦСКА і ще 28 – “Фенербахче”, після чого написав у Twitter цифру “66”. УНІКС закінчив сезон, розділивши з «Міланом» останнє місце, але це було неважливо – Ленгфорд став найкращим снайпером турніру і в статусі однієї з головних зірок континенту поїхав до Китаю.
Там він мав не все так гладко, і 35-річний ветеран транзитом через Ізраїль повернувся до Євроліги. Щоб ще раз довести, що ви самі шістдесят шість.
Скотті Вілбекін (Дарушшафака – Маккабі)
Снайпер-вбивця перевіз свої таланти з протоки Босфор на береги Середземного моря та готовий продовжити замахи на життя великих. За рік, який Вілбекін провів у Єврокубку, він став MVP півфіналу, фіналу, сезону, увійшов до першої п’ятірки та став переможцем турніру разом із «Дарушшафакою». Загалом, у Єврокубку не було бажанішого гравця для клубів Євроліги. “Дарушшафака” сама вийшла в головний турнір Старого Світу, проте Вілбекін спокусився на пропозицію “Маккабі”.
Його повернення – одна з головних інтриг сезону. Чи зможе вбивчо гарний снайпер витягнути вбивчо невдачливий клуб із кризи?
Тарік Блек (Tarik Black) (“Х’юстон Рокетс” – “Маккабі”)
На допомогу Вілбекіну – центровий Тарік Блек (Tarik Black). У НБА у нього була стабільність, проте він був стабільним середняком і не міг багато на що розраховувати в «Рокетс» і «Лейкерс». Він уперше в кар’єрі перетинає океан, сподіваючись, що тут його таланти будуть більш затребувані. Чекаємо на Блека в хайлатйах — він там неодмінно виявиться.
Амедео Делла Валле (Реджо Емілія – Мілан)
Цей золотий хлопчик у свої 25 нарешті виріс до Євроліги. Його перехід до «Мілана» можна було передбачити ще в середині минулого сезону, коли він самотужки розривав Єврокубок. Клуб після закінчення сезону підписав його насамперед — навіть раніше, ніж Недовича. Це показник і, мабуть, кредит довіри. Тепер кучерявий італієць доводитиме свою спроможність у Євролізі. Стежити за цим буде неймовірно цікаво, тому що стелі у його розвитку поки не видно. Одне страшно — Мілан і не таких гасив. Що ж, побачимо.
«Якби ти залишився в Огайо, зараз грав би в НБА»
Європейська суперзірка, яку ви не знали. Амедео Делла Валле наводить шурхіт у Єврокубку та мріє підкорити Євролігу.
Шейн Ларкін (Shane Larkin) («Бостон Селтікс» – «Анадолу Ефес»)
Американський розігруючий повернувся до Європи. Два роки тому він приїжджав з НБА, щоб довести, що занадто гарний для гри з цього боку океану, і зробив це. З «Басконії» через рік Ларкін поїхав до «Бостона», однак у «кельтів» були надто великі плани на сезон, і навіть травма Кайрі Ірвінг (Kyrie Irving) не дозволила Ларкіну зарекомендувати себе так, як він це зробив в Іспанії. За рік Шейн знову зголоднів і, поза сумнівом, знову спробує повернутися до США. Йому всього 25, та його контракт лише на рік. На позиції Ларкіна у «Ефеса» не все так добре, тож Ергін Атаман, швидше за все, дасть американцеві карт-бланш.
Алек Пітерс (Alec Peters) («Фінікс Санз» – ЦСКА)
36 очок у матчі НБА – це ще не все. Зрештою, Пітерс сильний насамперед високим баскетбольним IQ, який згладжує недолік у швидкості. ЦСКА витягнув з американського ринку дуже цікавого гравця, який у передсезонних матчах уже показав, що на нього можна розраховувати, а відсутність досвіду гри в Європі – справа наживна. Скоро Пітерс з головою порине у тутешній баскетбол, і здається, буде далеко не останнім гравцем навіть у такому сильному оточенні, яке є у ЦСКА.
“Бери з собою компас, а не карту”. Хто такий Алек Пітерс (Alec Peters)?
ЦСКА заглянув на американський ринок і знайшов цікавого новачка.
Тайлер Еніс (Tyler Ennis) (“Лос-Анджелес Лейкерс” – “Фенербахче”)
Еннісу не пощастило – він грав поряд з Лонзо Болл (Lonzo Ball). Гаразд, жарти жартами, а часом Тайлер був непоганий у НБА. Минулого сезону він вийшов у 54 іграх і в середньому набирав по 4,4 очка, а іноді перевалював за 20. Він міг би затриматися в НБА, але, мабуть, вважав за краще показати себе з найкращого боку в Європі і потім повернутися до ліги — вже у статусі всім, хто все доказав у Євролізі. Що ж, він вибрав собі непоганий клуб, щоби почати доводити. Їхній союз із Жельком Обрадовичем може навернути справ у Євролізі, а вболівальники «Фенера», швидше за все, зовсім скоро забудуть про звільнення Уонамейкера.
